ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОЛІГРАФ В НАЦПОЛІЦІЇ. ЧИ ВСЕ ОДНОЗНАЧНО?

Нещодавно зявилась інформація про те, що в Національній поліції прийнято Інструкцію про порядок використання поліграфів у Національній поліції України.

Ми детально проаналізували цю Інструкцію та помітили наступне:


«ОБРІЗАНА» ІНСТРУКЦІЯ,  ЯКА НЕ ДОПОМОЖЕ У РОЗКРИТТІ ЗЛОЧИНІВ

У п. 2 абзаці 3 Загальних положень зазначено, що «опитувана особа — особа, яка досягла 18-річного віку та є працівником Національної поліції України або кандидатом для прийняття на службу в поліцію, визначена в завданні на проведення опитування, та надала добровільну згоду на проходження процедури опитування з використанням поліграфа».

Інших опитуваних осіб Інструкція не передбачає, тобто нею не регулюється використання поліграфа в напрямку розкриття та розслідування злочинів.

З огляду на це, коректною назвою була б така «Інструкція про порядок використання поліграфів у кадровій роботі Національної поліції України».


А ЯКІ ЩЕ СПЕЦІАЛЬНІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗНАЄТЕ ВИ?

Відповідно до визначення «поліграф» — це різновид спеціального психофізіологічного технічного засобу, який здійснює реєстрацію динаміки протікання не менше п’яти незалежних психофізіологічних процесів людини (грудного і діафрагмального дихання, серцево-судинної активності, електропровідності шкіри, рухової активності) у відповідь  на  пред’явлення за спеціальною методикою певних психологічних стимулів (запитань, зображень, предметів), який не завдає шкоди життю, здоров’ю людини та навколишньому середовищу.

Поліграф нічого сам по собі не реєструє. Реєструє програмне забезпечення, що встановлене на компютері, поліграф виключно знімає аналогові показники (сигнали) та перетворює їх в цифрові.

Віднесення ж поліграфу до спеціальних психофізіологічних технічних засобів викликає подив, оскільки ніде в законодавстві немає такої категорії обладнання як «спеціальні психофізіологчні технічні засоби».


ВИМОГИ ДО ОСВІТИ В НАЦПОЛІЦІЇ ІНШІ НІЖ В ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

СЕРТИФІКАТ ЗАМІСТЬ СВІДОЦТВА ТА ДИПЛОМУ?

Викладені вимоги до освітньої підготовки і документу про освіту спеціаліста суперечать чинному законодавству.

Зокрема, у частині І. Загальні положення п.2, абзац 6 вказано: «спеціаліст із проведення опитування з використанням поліграфа (далі — спеціаліст) — службова особа Національної поліції України, яка пройшла відповідну підготовку за напрямом проведення психофізіологічних досліджень з використанням поліграфа, отримала відповідний сертифікат і функціональними обов’язками якої передбачено проведення опитувань». Тобто, в Інструкції не вказано наступні вимоги, які мають істотне значення у фаховій підготовці спеціаліста:

— на базі якого рівня освіти – професійно-технічної, фахової передвищої, вищої, особа має проходити «відповідну  підготовку»;

—  в якій галузі знань і за якою спеціальністю особа, яка проходитиме «відповідну підготовку», повинна мати попередню освіту.

Звертає на себе особливу увагу той факт, що у чинному Законі України «Про освіту» відсутній такий вид, складник і рівень освіти як «відповідна підготовка».

Окрім того, у ч. 1 ст. 40 Закону України «Про освіту» «Документи про освіту» зазначається, що «Після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту». Таким чином, Законом не передбачено превалювання сертифікату над іншими документами про освіту. Не зрозуміло, чому в Інструкції передбачено лише «сертифікат», а не написано – «документ про освіту»?

Таким чином, пункт Інструкції щодо освітньої підготовки спеціаліста суперечить чинному Закону України про освіту, не має чіткої вимоги щодо освітньо-кваліфікаційного рівня особи, яке буде проводити опитування з використання поліграфа, і при цьому має чіткі ознаки корупційної складової – штучно і протизаконно створює переваги для осіб, які мають саме «сертифікат».


ЩО ТАКЕ «ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОМФОРТ» І ЯК ЙОГО ДОСЯГТИ?

У п.3. частини ІІ. Основні принципи використання поліграфа, зазначено, що «Спеціаліст повинен забезпечити опитуваній особі психологічний комфорт». Поняття психологічного комфорту є суб’єктивним, а постановка перед спеціалістом вимоги забезпечити його опитуваній особі швидше відноситься до бажаних, але невластивих спеціалісту обов’язків. Водночас, констатація особою суб’єктивного переживання психологічного дискомфорту під час опитування може стати підставою для оскарження висновку спеціаліста.


МІЖТЕСТОВА БЕСІДА НЕ ОБОВ’ЯЗКОВА

Зміст етапу безпосереднього проведення опитування наведений у п. 7 частини ІІІ. Основні напрями та організація проведення опитування, по суті, виключає можливість коректного використання в поліції тесту штату Юта. Адже процедура використання цього тесту передбачає проведення міжтестової бесіди, яка, з невідомих причин, в етап безпосереднього проведення опитування не включена.


ВІДСУТНІ ТИПОВІ ДОКУМЕНТИ, НА ЯКІ ЙДЕ ПОСИЛАННЯ В ІНСТРУКЦІЇ

У завершальному етапі П. 7 частини ІІІ. Основні напрями та організація передбачено «отримання від опитуваної особи письмової заяви про відсутність скарг після проведення опитування з використанням поліграфа». Водночас в додатках до Інструкції бланк письмової заяви про відсутність скарг після проведення опитування – відсутній. Далі по тексту Інструкції вказаний документ ніде більше не згадується. Не вказується також те, що така заява може бути написана особою у довільній формі.

Залишаючи поза дискусією взагалі доцільність такого документу, варто зазначити, що відсутність чіткої визначеності щодо його форми, на відміну від інших згаданих в Інструкції документів, виглядає дивною.


ВРОДЖЕНЕ НЕДОУМСТВО – ПЕРЕШКОДА В ТЕСТУВАННІ, А ОТ ПРОСТУДА, КАШЕЛЬ ЧИ ІНШІ СОМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ — НІ

У ст. 50 Закону України «Про поліцію» зазначено, що «Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров’я зобов’язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України».

В зв’язку з цим незрозуміло, як до спеціаліста може потрапити працівник Національної поліції або кандидат для прийняття на службу в поліцію із документально підтвердженим «вродженим чи набутим недоумством середнього та важкого ступенів» (пункт 3, абзац 7 частини ІV. Загальні умови проведення опитування).

При цьому Інструкцією не передбачена можливість не проведення опитування у випадку, якщо стан опитуваної особи не відповідає елементарним вимогам у таких випадках, які в практиці спеціалістів зустрічаються значно частіше. Наприклад, кашель опитуваного навіть не в гострому періоді  соматичного захворювання робить проведення опитування – неможливим.


ПИТАННЯ ПОРІВНЯННЯ (КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ) НЕДОПУСТИМІ?

Абзац 3 п. 1 частини VІ. Обов’язки спеціаліста під час проведення опитувань та контроль за проведенням опитування, у якому зазначено, що спеціаліст зобов’язаний «утримуватися від використання своїх знань і становища з метою …. маніпулювання особою» фактично унеможливлює використання в поліції тестів методики питань порівняння, які, неминуче, передбачають маніпуляцію з боку спеціаліста.


МИ ТЕСТУВАЛИ, ТЕСТУВАЛИ, ХТО ЩО ХОТІВ І ЯК ЩО МІГ…

В Інструкції не вказано, навіть в мінімальному варіанті, напрямки, за якими має проводитися тестування кандидатів на службу і поліцейських, на кшталт – перевірка на здійснення корупційних вчинків, правопорушень, вживання наркотичних речовин, тощо.

Таким чином вся ідея поліграфних опитувань просто нівелюється. Вислів «пройшов поліграф» не має, реально, жодної ваги, а сам факт його проходження за незначимими питаннями не гарантує якісний підбір особового складу, як того вимагає суспільство.