ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ ПАМ’ЯТІ

ПАМ’ЯТЬ І ПОЛІГРАФ

Для досягнення максимальної ефективності цілеспрямованого тестування пам’яті необхідно враховувати особливості психофізіології пам’яті:

Формування сукупності образів пам’яті щодо досліджуваного події відбувається у прямому хронологічному порядку:

  • формування сукупності образів у пам’яті починається з періоду часу, який передує події (фрагмент “До”);
  • початковий етап формування сукупності образів триває в періоді часу здійснення події (фрагмент “В ході”);
  • формування сукупності образів у пам’яті закінчується періодом часу після події (фрагмент “Після”).

Отже, реконструкцію сукупності образів пам’яті щодо досліджуваної події оптимально проводити в тій  же хронологічній послідовності, яка формувалася в дійсності.

Одна з класифікацій пам’яті виділяє декларативну і процедурну пам’ять. Стосовно сукупності образів пам’яті щодо досліджуваної події слід враховувати, що:

  • у респондентів, не причетних до досліджуваної події, можлива наявність тільки декларативної пам’яті (припущення того, як все могло відбуватися в дійсності);
  • у респондентів, причетних до досліджуваної події, можлива наявність, як декларативної пам’яті, так і процедурної пам’яті (знання того, як усе відбувалося насправді).

Отже, при реконструкції сукупності образів пам’яті щодо досліджуваної події необхідно цілеспрямовано досліджувати у респондентів наявність інформації саме в процедурній пам’яті (виявляти факти, дії, знання).

За часом збереження інформації пам’ять поділяють на короткочасну і довготривалу, при цьому сукупність образів пам’яті щодо досліджуваного події збережена в довготривалій пам’яті; питання майбутнього ПФИ, з якими був ознайомлений респондент, зберігаються в короткочасній пам’яті не більше ніж на 15–20 хвилин, у кількості 7+/–2 питання. Отже, ознайомлення респондентів з кожним цільовим стимулом (перевірочним питанням) дослідження оптимально здійснювати в ході процедури ПФИП, безпосередньо перед його формулюванням.


Як відомо, знаходження людини в зміненому стані свідомості, внаслідок:

  • прийому деяких речовин (алкоголь, наркотики);
  • високого рівня психоемоційної напруги (стан афекту),
  • гіпнотичного навіювання (блокування сукупності образів пам’яті), може порушувати процес запам’ятовування інформації (фрагментарно або повністю).

При цьому в ході ПФИП достовірні фізіологічні реакції у відповідь на перевірочні питання щодо досліджуваної події можуть частково або повністю бути відсутніми. Отже, необхідно диференціювати фізіологічну амнезію (забування) від патологічної, так як тільки патологічна амнезія (стан патологічного афекту) розглядається як пом’якшувальна обставина.


Одним із предметів дослідження клінічної психології є так звані “помилкові спогади”, які формуються завдяки припущеннями і здогадками (декларативної пам’яті), і навіть психічно здорова людина може бути щиро переконана, що всі ілюзорні представлення відбувалися насправді.

Отже, в ході ПФИП необхідно диференціювати свідомі (умисні) неправдиві свідчення від несвідомих (щирих).